Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Журнали та продовжувані видання (2) | Автореферати дисертацій (2) | Реферативна база даних (11) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Котов І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 18 Представлено документи з 1 до 18 |
|||
| 1. | 
Білик М. Д. Фінансовий стан підприємства: теорія, методика [Електронний ресурс] / М. Д. Білик, І. Л. Котов // Формування ринкових відносин в Україні. - 2013. - № 5. - С. 86-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/frvu_2013_5_22 | ||
| 2. | 
Котов І. А. Логіко-імовірнісне моделювання надійності систем електропостачання в інтелектуальних системах керування [Електронний ресурс] / І. А. Котов // Технологический аудит и резервы производства. - 2013. - № 6(4). - С. 11-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tatrv_2013_6-4_5 | ||
| 3. |
Котов І. А. Семантичні мережі як компонент уніфікованої моделі подання знань в інтелектуальних системах [Електронний ресурс] / І. А. Котов // Технологічний аудит та резерви виробництва. - 2012. - № 5(2). - С. 21-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tatrv_2012_5(2)__11 | ||
| 4. | 
Котов І. А. Формально-лінгвістичний підхід до евристичних методів керування режимами електроенергетичних систем [Електронний ресурс] / І. А. Котов // Вісник Криворізького національного університету. - 2017. - Вип. 45. - С. 145-149. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vktu_2017_45_31 Мета роботи - розробка формальних методів уніфікації форм представлення знань в системах штучного інтелекту для автоматизації прийняття управлінських рішень в кризових ситуаціях, обгрунтування використання формально-лінгвістичного підходу до подання професійних знань в системі підтримки рішень диспетчера енергосистеми, а також до опису евристик при реалізації логічного висновку. Теоретична розробка і практичне впровадження уніфікованої, інтегральної моделі подання знань в СППР є актуальною науковою проблемою. Використано методи математичної логіки, формальної лінгвістики, регресійного аналізу, матричного аналізу, електроенергетичних систем, пошукового і формуючого експерименту з подальшою автоматизованою обробкою даних з метою перевірки висунутих в роботі гіпотез. Наукова новизна роботи полягає в розробці моделі взаємозв'язку і взаємозалежності форм представлення професійних знань і моделі їх ієрархічного узагальнення, застосування єдиних евристик до різних структур представлення знань. Розроблені моделі, підходи і методики інваріантні по відношенню до конкретних професійних галузях і мають високий ступінь універсальності. Запропоновано єдиний системно-діалектичний підхід до подання та аналізу знань. Розроблено єдині евристики стосовно як до окремих компонентів знань, так і їх мережевим структурам. Практична значимість роботи полягає в практиці впровадження запропонованої моделі системи підтримки рішень в практику ліквідації кризових ситуацій в електроенергетичних системах, що дозволить скоротити збитки і підвищити якість управління їх технологічними процесами. Результатами роботи є єдиний системно-діалектичний підхід до подання та аналізу професійних знань. Запропоновано взаємопов'язана ієрархія форм представлення знань, що включає в себе знання різних рівнів про когнітивної діяльності системи підтримки рішень диспетчера. Розроблено формальна модель уніфікації форм представлення знань, формальна система введення обмежень для специфікації форм представлення знань. Запропоновано методики впровадження блоків системи підтримки рішень в управлінські інформаційні цикли діючих технологічних ланцюгів. | ||
| 5. | 
Котов І. А. Інтелектуалізація програмних систем для формування ефективних груп розробників програмного забезпечення [Електронний ресурс] / І. А. Котов // Гірничий вісник. - 2015. - Вип. 99. - С. 154-159. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/girvi_2015_99_36 Розглянуті сучасні принципі та методі відбору кандидатів для великих програмних проектів, а також їх практичне застосування за умов сучасних програмних проектів. Проаналізовані наукові принципи формування та управління виробничими колективами, основні професійні, індивідуальні, психофізіологічні вимоги до розробників програмного проекту, розроблені структурні та функціональні моделі програмного експертного комплексу формування груп розробників. Запропоновані алгоритми функціонування програмних модулів інтелектуальної системи. Приведені підходи до розробки структури бази даних і бази знань інтелектуальної системи. Сформульовані вимоги до програмного проекту зі сторони промислового середовища. Розглянуті заходи по впровадженню програмного проекту у експлуатаційне середовище. Удосконалені методи та алгоритми формування груп розробників для створення ефективних програмних продуктів. Оптимізовані існуючі функціональні схеми із підбору кадрів, приведені рекомендації до оптимізації роботи відділу кадрів та менеджерів із відбору персоналу. Розроблені критерії відбору, мотиваційні заходи, які збільшують ефективність командної розробки та якість програмного продукту у межах промислового середовища. Розроблено автоматизовану інтелектуальну систему відбору кандидатів розробників для створення сучасного ефективного програмного забезпечення. Практичне значення одержаних результатів полягає у використанні розробленої інтелектуальної комп'ютерної системи для формування ефективних колективів розробників великих програмних проектів. | ||
| 6. |
Азарян А. А. Структурно-логічна модель фактів як засіб репрезентації характеристик компонентів електроенергетичних систем [Електронний ресурс] / А. А. Азарян, І. А. Котов // Гірничий вісник. - 2018. - Вип. 103. - С. 137-142. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/girvi_2018_103_30 Мета роботи - виклад результатів розробки формальної структурно-логічної моделі фактів як однієї з форм подання знань в системах штучного інтелекту. Розглянуто використання форм подання професійних знань для автоматизації прийняття управлінських рішень в нормальних і кризових ситуаціях в енергосистемах. Здійснено обгрунтування використання формально-лінгвістичного підходу до подання знань у вигляді фактів в системах підтримки рішень при зазначенні характеристик електротехнічного обладнання енергосистем. Структурнологічна модель, яка пропонується, може використовуватися при реалізації логічного висновку. Теоретична розробка і практичне впровадження моделі фактів як засобу репрезентації характеристик компонентів електроенергетичних систем в системах підтримки рішень є актуальною науковою проблемою. Використані методи теорії множин, математичної логіки, формальної лінгвістики, електроенергетичних систем, теорії графів, математичної статистики. Наукова новизна полягає у нової моделі подання професійних знань у вигляді фактів, яка спирається на еволюційне наслідування онтології подання знань як атомарних висловлювань. Це надає можливість їх ієрархічного узагальнення, застосування єдиних евристик до різних структур представлення знань. Розроблені моделі, підходи і методики інваріантні по відношенню до професійних галузей і мають високий ступінь універсальності. Запропоновано єдиний системно-діалектичний підхід до подання та аналізу знань. Розроблено єдині евристики стосовно як до окремих компонентів знань, так і їх мережевих структур. Практична значимість полягає у вдосконаленні автоматизації керування промисловими об'єктами шляхом впровадження запропонованої моделі подання знань у вигляді фактів в практику побудови баз знань при ліквідації кризових ситуацій в електроенергетичних системах. Ця обставина дозволить скоротити збитки і підвищити якість управління обладнанням і технологічними процесами промислових об'єктів. Результат роботи - єдиний системно-діалектичний підхід до інкорпорації подання професійних знань. Запропонована структурно-логічна модель фактів як засіб репрезентації характеристик компонентів електроенергетичних систем, яка являє собою структурну компоненту загальної ієрархічної системи подання професійних знань. Розроблена формальна модель подання фактів на рівні графів і рівні формального язика. Створена формальна модель онтології, яка регламентує механізм побудови баз знань декларативного характеру. Показано приклад практичного професійного застосування розроблених математичних моделей. | ||
| 7. |
Котов І. А. Автоматна модель реактивної тригерної СППР для управління режимом енергосистеми гірничо- металургійного комплексу [Електронний ресурс] / І. А. Котов // Вісник Криворізького національного університету. - 2019. - Вип. 49. - С. 36-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vktu_2019_49_9 Мета статті - виклад результатів розробки автоматної моделі реактивної тригерної системи підтримки прийняття рішень для управління режимом енергосистеми. В системі реалізована властивість реактивності за рахунок використання запропонованих апаратно-програмних тригерів. Модель реактивної тригерної системи підтримки рішень інтерактивне пов'язана як з діями користувача-оператора, так і зі станами компонентів енергосистеми. Теоретична розробка і впровадження програмного комплексу тригерної системи підтримки прийняття рішень в середу диспетчерського управління енергосистеми є актуальною науково-технічною проблемою. Методи дослідження полягають в комплексуванні автоматної моделі станів та тригерної моделі функціонування програмної системи підтримки рішень. При цьому стан автоматної моделі пов'язується з виконанням пакета метаправил для управління логічним висновком. Використані методи теорії множин, математичної логіки, теорії автоматів, електроенергетичних систем, теорії графів, математичної статистики. Наукова новизна полягає в новій моделі подієвої взаємодії системи підтримки рішень з енергооб'єктами електроенергетичної системи. Для схеми станів реалізована автоматна модель функціонування з конкретизацією семантики станів, транзакцій і тригерів. Розроблена модель візуалізації автоматного формалізму у вигляді керованих тригерами станів програмної системи. Показано, що структурна схема тригерних станів реалізує базовий набір структур алгоритму. Розроблена схема візуалізації виконання транзакцій, як одного стану програмної системи. Практична значимість роботи полягає в удосконаленні автоматизації управління режимами енергосистеми шляхом впровадження в середу діючого оперативного інформаційно-управляючого комплексу розробленої автоматної моделі реактивної тригерної системи підтримки прийняття рішень. Реалізація та впровадження програмного комплексу дозволить скоротити збитки від аварійних ситуацій в енергосистемі, підвищити якість диспетчерського управління режимами і технологічними процесами електричних мереж. Результатами роботи є подієва модель станів системи підтримки рішень, модель апаратно-програмних тригерів для зв'язку з компонентами енергосистеми, автоматна тригерна модель станів, асоційованих з транзакціями метаправил для запуску та управління логічним висновком в базі знань. Надано визначення стану моделі і транзакції метаправил. Розроблені формальні моделі переходів, транзакцій і функцій виходів станів автоматної моделі. Наведено візуалізація тригерної моделі і принципи її функціонування. | ||
| 8. |
Моркун В. С. Формування оцінки економічної ефективності інтелектуалізації оперативного управління нормальним режимом енергосистеми на основі інкорпорації професійних онтологій [Електронний ресурс] / В. С. Моркун, І. А. Котов // Вісник Криворізького національного університету. - 2020. - Вип. 50. - С. 3-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vktu_2020_50_3 Мета статті - виклад практичних результатів оцінки економічної ефективності впровадження програмних засобів системи підтримки прийняття рішень (СППР) оперативно-диспетчерського персоналу (ОДП) електроенергетичної системи (ЕЕС). Розглянуто завдання комплексної оцінки середніх річних обсягів трудовитрат і фінансових витрат зміни ОДП для варіантів без використання і з використанням програмного комплексу СППР, проведений розрахунок економічної ефективності розробки і впровадження комп'ютерних засобів СППР в середу автоматизованої системи диспетчерського управління (АСДУ) ЕЕС, заснованих на використанні інкорпорації професійних онтологій. Проблема впровадження програмних засобів інтелектуалізації управління режимами ЕЕС є актуальною. Методи дослідження полягають у використанні моделі впровадження і функціонування програмного комплексу СППР в середу діючої АСДУ ЕЕС. Розглянуто дві моделі оцінки економічної ефективності АСДУ - без використання СППР і з впровадженням інтелектуальних програмних засобів в апаратно-програмний оперативний інформаційно-управляючий комплекс (ОІУК) АСДУ. Наукова новизна полягає в формалізації і використанні нових деталізованих критеріїв оцінки обсягів трудовитрат зміни ОДП, які дозволяють інтегрально оцінювати як часові, так і кількісні показники трудовитрат керуючого персоналу. Наочно показані зміни річних трудовитрат при впровадженні програмних засобів інтелектуалізації управління ЕЕС на основі інкорпорації професійних онтологій. Практична значимість роботи полягає в формуванні комплексу кількісних показників трудових і фінансових витрат при реалізації інтелектуальних засобів підтримки керуючих рішень, що надає можливість практично оцінити економічну ефективність впровадження засобів СППР, заснованої на базі знань професійних онтологій диспетчерського управління. Результати роботи полягають в оцінці витрат на впровадження СППР в середу АСДУ ЕС, розрахунку середніх річних обсягів трудовитрат зміни ОДП для варіантів без використання і з використанням програмного комплексу СППР, визначенні річних витрат автоматизованої обробки даних зміни ОДП для варіантів без використання і з використанням програмного комплексу СППР, розрахунку економічної ефективності розробки і впровадження комп'ютерних засобів СППР в середу діючої АСДУ ЕЕС, заснованих на використанні інкорпорації фахових онтологій. | ||
| 9. |
Котов І. А. Алгоритмізація мережі станів тригерної інтелектуальної підсистеми диспетчеризації енергосистеми гірничо-металургійного комплексу [Електронний ресурс] / І. А. Котов // Гірничий вісник. - 2019. - Вип. 106. - С. 24-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/girvi_2019_106_7 Мета роботи - виклад результатів розробки принципової укрупненої тригерної схеми алгоритму функціонування системи підтримки прийняття рішень (СППР). Запропонована модель візуалізації алгоритмів у вигляді тригерної мережі станів, що має взаємодію із зовнішнім середовищем. Введена нова інтерпретація компонентів мережевої триггерной моделі. Модель тригерної системи підтримки рішень інтерактивно пов'язана як з діями користувача-оператора, так і зі станами компонентів енергосистеми. Проблема реалізації операцій управління формами знань, які являють собою приватні програмні контролери знань, ініційовані тригерами, є актуальною. Методи дослідження полягають в застосуванні автоматної моделі станів та тригерної моделі функціонування програмної системи підтримки рішень. При цьому стан автоматної моделі пов'язується з виконанням пакета метаправил для управління логічним висновком. Використані методи теорії множин, математичної логіки, теорії автоматів, електроенергетичних систем (ЕЕС), теорії графів, математичної статистики. Наукова новизна полягає в новій моделі подієвої взаємодії системи підтримки рішень з енергооб'єктами електроенергетичної системи. Для схеми станів реалізована автоматна модель функціонування з конкретизацією семантики станів, транзакцій і тригерів. Показано, що структурна схема тригерних станів реалізує базовий набір структур алгоритму. Розроблена схема візуалізації виконання транзакцій, як одного стану програмної системи. Здійснено узагальнення в єдину структуру еволюційної ієрархії всіх контролерів управління онтологіями знань. Практична значимість роботи полягає в розробці алгоритмів синтезу баз знань і подієво-керованого логічного висновку, що дає можливість розробки надійних уніфікованих інтелектуальних систем високої складності, взаємодіючих з зовнішнім середовищем. Реалізація та впровадження програмного комплексу дозволить підвищити якість диспетчерського управління режимами і технологічними процесами електричних мереж. Результати роботи. Розроблено новий формалізм подання алгоритмів керування базами знань, взаємодіючих з зовнішнім середовищем, котрий агрегує примітиви станів, тригерів і транзакцій операцій і узагальнює стандартні мови візуалізації алгоритмів. Це дозволяє описувати алгоритми роботи баз знань і подієво-керованого висновку, що забезпечує розробку надійних уніфікованих інтелектуальних систем, взаємодіючих з зовнішнім середовищем. | ||
| 10. | 
Азарян А. А. Оцінка ефективності тезауруса професійної лексики в онтологіях систем підтримки рішень для керування режимами енергосистем [Електронний ресурс] / А. А. Азарян, І. А. Котов // Вісник Національного технічного університету "ХПІ". Серія : Інформатика та моделювання. - 2018. - № 24. - С. 100-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vcpiim_2018_24_11 | ||
| 11. |
Котов І. А. Дослідження функцій надійності оперативно-диспетчерського персоналу енергосистеми для оцінки ефективності системи підтримки прийняття рішень при ліквідації аварійних ситуацій [Електронний ресурс] / І. А. Котов // Вісник Криворізького національного університету. - 2020. - Вип. 51. - С. 46-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vktu_2020_51_10 Мета статті - виклад результатів дослідження показників надійності роботи оперативно-диспетчерського персоналу (ОДП) енергосистеми при ліквідації аварійних ситуацій. Розглянуто варіанти ліквідації аварії стандартною зміною ОДП і зміною, що використовує засоби інтелектуальної підтримки прийняття рішень (СППР). Для оцінки ступеня впливу системи підтримки рішень на надійність ОДП прийнята модель розподілу надійності по етапах операцій ліквідації аварії. Доведено, що використання СППР забезпечує додатковий запас надійності ОДП з урахуванням втоми. Методи дослідження полягають у використанні методів теорії надійності, теорії множин, математичної логіки, теорії автоматів, електроенергетичних систем (ЕЕС), теорії графів, математичної статистики. Прийнято, що відмови в диспетчера є сукупністю закономірних і випадкових відмов. Інтенсивність відмов диспетчерської вахти вважається постійною, потік відмов має розподіл Пуассона, а функція надійності підпорядковується експоненціальному закону. Наукова новизна полягає в новій моделі оцінки економічної ефективності СППР в аварійних режимах експлуатації енергосистеми. Розроблена СППР показала переваги перед аналогами по визначальним критеріям. Розроблено методику і зроблено оцінку надійності диспетчерської вахти в аварійному режимі. Проведена кількісна оцінка ефекту підтримки прийняття рішень. Це забезпечує запас надійності ОДП, який виражається як різниця між контрольним значенням коефіцієнта надійності і практичним значенням надійності при використанні СППР з урахуванням втоми. Результатами роботи є модель оцінки надійності диспетчерської вахти в аварійному режимі, яка включає в себе розподіл видів надійності по частковим операціям при ліквідації аварійного порушення режиму ЕЕС, модель стомлюваності, яка підпорядковується експоненціальному закону. Результат використання СППР при ліквідації аварії може бути оцінений як приріст додаткового часу безперервної експлуатації ОДП при надійної ліквідації аварійної ситуації. Приведена графічна інтерпретація розподілу функції надійності ОДП для оцінки ефективності використання СППР. | ||
| 12. |
Котов І. А. Оцінка економічного ефекту як відверненого збитку від аварії в енергосистемі при впровадженні інтелектуальних засобів підтримки прийняття рішень [Електронний ресурс] / І. А. Котов // Гірничий вісник. - 2020. - Вип. 108. - С. 15-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/girvi_2020_108_5 Мета роботи - виклад результатів оцінки економічної ефективності системи підтримки прийняття рішень (СППР) в аварійних режимах експлуатації об'єкта управління. Розроблені метрики оцінки якості СППР і проведена оцінка якості програмного забезпечення розробленої системи підтримки прийняття рішень. Проведена кількісна оцінка економічного ефекту підвищення надійності оперативно-диспетчерського персоналу (ОДП) від використання СППР при ліквідації аварійного порушення режиму електроенергетичної системи (ЕЕС). Методи дослідження полягають в об'єднанні математичної моделі електричної мережі, моделі функціонування програмної системи підтримки рішень і моделі міжгалузевого балансу виробництва. Сформована оцінка величини збитку від перерв електропостачання і відхилень показників якості електроенергії. Використані методи теорії множин, математичної логіки, теорії автоматів, електроенергетичних систем, теорії графів, математичної статистики. Наукова новизна полягає в новій моделі розрахунку економічного ефекту від застосування інтелектуальної системи в аварійних режимах. Економічний ефект від впровадження СППР досягається за рахунок автоматизації діяльності диспетчера по оцінці станів енергосистеми. Застосування СППР забезпечує приріст гранично допустимого часу безперервної роботи ОДП при надійної ліквідації аварії. Доведено економічну доцільність впровадження та експлуатації СППР в середовищі діючої автоматизованої системи диспетчерського управління (АСДУ) в нормальних і аварійних режимах роботи ЕЕС. Практична значимість роботи полягає в удосконаленні методів розрахунку економічного ефекту від впровадження системи підтримки прийняття рішень в нормальних і аварійних режимах. За результатами порівняльного аналізу метрик оцінки якості СППР, розроблена на основі еволюції інкорпорації професійних онтологій, показала ряд переваг перед аналогами по визначальним критеріям. Оцінка економічної ефективності проведена для двох режимів експлуатації СППР - нормальних і аварійних. Результатами роботи є практичні показники економічної доцільності впровадження та експлуатації СППР в середовищі діючої АСДУ в нормальних і аварійних режимах роботи ЕЕС. Впровадження та експлуатація СППР в нормальному режимі роботи енергосистеми дозволяє знизити трудові і вартісні витрати, домогтися абсолютного скорочення вартісних витрат, скоротити час виконання типових операцій і підняти продуктивність праці. | ||
| 13. | 
Моркун В. С. Критерії оперативного моніторингу бази професійних концептів комплексу автоматизації керування енергосистеми [Електронний ресурс] / В. С. Моркун, І. А. Котов // Вісник Черкаського державного технологічного університету. Серія : Технічні науки. - 2021. - № 1. - С. 59-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vchdtu_2021_1_8 | ||
| 14. | 
Моркун В. С. Подання знань в інтелектуальних системах автоматизації керування енергосистемами гірничо-металургійного комплексу в умовах невизначеності [Електронний ресурс] / В. С. Моркун, І. А. Котов, О. Ю. Сердюк, І. А. Гапоненко // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - 2021. - № 4. - С. 40-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSUNU_2021_4_9 | ||
| 15. |
Моркун В. С. Автоматизація керування енергетичними системами на основі процесу інтерпретації метаправил бази знань інтелектуальної системи [Електронний ресурс] / В. С. Моркун, І. А. Котов, О. Ю. Сердюк, І. А. Гапоненко // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - 2021. - № 2. - С. 26-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSUNU_2021_2_6 | ||
| 16. |
Котов І. А. Інтелектуальна підтримка автоматизації диспетчерського керування енергосистемої з урахуванням імовірнісного характеру навантаження вузлів [Електронний ресурс] / І. А. Котов // Вісник Криворізького національного університету. - 2021. - Вип. 52. - С. 95-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vktu_2021_52_21 Мета статті - виклад результатів дослідження з розробки і впровадження методів отримання числових характеристик оперативного керування режимом енергосистеми в аварійних ситуаціях та побудови на цій основі бази знань інтелектуальної системи автоматизації керування. Розглянуті підходи до інтелектуальної підтримки автоматизації прийняття управлінських рішень диспетчерського персоналу енергосистеми. Величини керуючих впливів формуються як елементи матриці чутливості контрольованих параметрів режиму до регульованих навантажень споживачів. В якості додаткового завдання поставлено врахування імовірнісного характеру навантаження вузлів. Методи дослідження полягають у використанні методів теорії імовірності, теорії множин, математичної логіки, теорії автоматів, електроенергетичних систем, теорії графів, математичної статистики. Величини керуючих впливів формуються в результаті планування та реалізації розрахункових експериментів оцінки множини аварійних режимів електричної мережі енергосистеми. Враховано закони розподілу випадкових величин навантажень споживачів. Наукова новизна полягає в новій моделі включення різних форм лінгвістичних знань, представлених єдиною онтологічною моделлю, та числових параметрів чутливості режиму енергосистеми до керуючих дій у інтегровану базу знань, що дозволяє створити побудову ефективних інтелектуальних систем підтримки прийняття рішень та впровадження їх в діючу автоматизовану диспетчерську систему диспетчерського керування. Величини керуючих дій обчислюються з урахуванням імовірнісного характеру навантаження вузлів електричної мережі. Практична значимість дослідження передбачає побудову бази знань диспетчерського керування режимом електричної мережі з урахуванням імовірнісного характеру навантаження вузлів, що дозволяє реалізувати програмний комплекс системи підтримки прийняття рішень, спрямованої на автоматизацію диспетчерського керування в режимі нормального та аварійного режимів енергосистем. Застосування запропонованого підходу до побудови бази знань та його використання для підтримки прийняття рішень персоналом диспетчерської служби підвищує надійність керування та збільшує час безперервної роботи оперативного персоналу із забезпеченням надійної ліквідації аварій. Результатами роботи є методи отримання та побудови бази професійних знань з урахуванням імовірнісного характеру навантаження вузлів для підтримки диспетчерського керування режимами енергосистем. Результати розрахунків для аварійного режиму дозволяють будувати функції впливу та визначати коефіцієнти матриці чутливості. Отримані набори даних режимів, що використовуються як компоненти бази знань, дозволяють ефективно оцінювати та корегувати аварійний режим шляхом автоматизації інтелектуальної підтримки процесу його диспетчеризації. | ||
| 17. | 
Котов І. А. Автоматизація протиаварійного керування енергосистемою на основі логіко-імовірнісного моделювання надійності продукційними мережами петрі [Електронний ресурс] / І. А. Котов // Вісник Хмельницького національного університету. Технічні науки. - 2021. - № 2. - С. 71-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vchnu_tekh_2021_2_12 | ||
| 18. |
Котов І. А. Моделі диспетчерських компетенцій в інтелектуальних системах автоматизації протиаварійного керування енергосистемою [Електронний ресурс] / І. А. Котов // Гірничий вісник. - 2021. - Вип. 109. - С. 133-141. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/girvi_2021_109_26 Мета роботи - виклад результатів розробки математичних структурно-логічних моделей продукційної форми подання диспетчерських компетенцій в інтелектуальних системах, які використовуються для автоматизації протиаварійного керування режимами електроенергетичних систем. Аналіз показав, що на сьогоднішній день відсутній єдиний підхід до реалізації універсального засобу подання диспетчерських компетенцій для різних професійних середовищ. Можна констатувати, що потрібна розробка такого формального апарату подання продукційних знань, який забезпечить ефективність рішень і простоту програмної реалізації. Методи дослідження полягають в об'єднанні математичної моделі електричної мережі і моделі функціонування програмної системи підтримки рішень. Використані методи теорії множин, математичної логіки, теорії автоматів, електроенергетичних систем, теорії графів, математичної статистики. Отримана модель подання продукційних знань має розвинений математичний апарат і теоретичну базу і може бути застосована для аналізу і прогнозування безлічі станів продукційної системи. Наукова новизна полягає в новій моделі подання продукційних знань, яка заснована на структурі кластерів семантичних мереж. Новизна полягає в нових структурних і логічних моделях продукцій, що забезпечує побудову баз професійних компетенцій у вигляді продукційних мереж. За основу продукції взята модель онтології семантичної мережі. Розроблені правила генерації як елементарних продукцій, так і їх мереж на основі репрезентації семантичних мереж. Розроблено синтаксис продукцій і їх формально-лінгвістичний базис. Практична значимість роботи полягає в практичної можливості оперативно оцінювати аварійні ситуації і ефективно застосовувати інтелектуальні системи підтримки рішень. Розглянутий підхід до синтезу структури правил не накладає обмежень на вхідний вид експертної інформації. Особливу цінність має можливість застосування отриманих результатів в гірничо-металургійному комплексі. Результатами роботи є формальні моделі онтологій продукційних мереж, що дозволяє враховувати причинно-наслідкові зв'язки між об'єктами БЗ і моделювати динаміку логічного висновку. Результати дослідження можуть бути використані при реалізації проектів автоматизованих систем диспетчерського керування для особливо відповідальних електроенергетичних систем гірничодобувного і металургійного комплексів. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |